Андрій Кравчук. Християнство здорової людини

Січень 6, 2018 | Інші аналітичні публікації, ЗМІ

Хоча я є ЛГБТ активістом, досі я жодного разу не бачив на власні очі так звані «гей-паради», поки цьогоріч посольство Швеції у Києві не запросило мене взяти участь у медіа-подорожі Шведського Інституту «ЛГБТК-питання у Швеції та Стокгольмський прайд». Першим прапором, який я побачив у Стокгольмі, був райдужний. Веселкові прапори та інша символіка у шведській столиці були буквально скрізь – на будинках, крамницях, навчальних закладах, поліцейських відділках, навіть на кожному міському автобусі та трамваї. Як нам розповіли, ніхто не примушував і не умовляв людей їх вивішувати, це не було якоюсь скоординованою кампанією; це було щире бажання людей висловити свою солідарність та повагу до своїх ЛГБТ співвітчизників та гостей. Прайд-парад та інші святкові заходи були веселими, яскравими та притягували натовпи туристів; представниця Стокгольмської бізнесової палати з гордістю повідомила, що Стокгольмський прайд є наймасовішою і найбільш прибутковою культурною подією року у Швеції. Бути толерантним та дружнім до ЛГБТ у сучасному світі вигідно.

З усього, що нам показали і про що розказали, найцікавішим для мене виявився короткий візит до старовинної церкви св. Якова у самому центрі Стокгольму. Я звик, що в Україні провідні християнські церкви є найзапеклішими опонентами, якщо не сказати ворогами, ЛГБТ людей. За всі роки незалежності ЛГБТ українці не почули жодного доброго слова на свою адресу від наших церков – але у Швеції я побачив, як провідна християнська церква має абсолютно інші погляди на це питання, при тому зберігаючи свої давні традиції, обличчя та духовність.

Так було не завжди, і зрозуміло, що й досі не всі шведські християни поділяють однакові погляди з будь-яких питань, зокрема, щодо гомосексуальності. Абсолютна більшість шведських християн традиційно належить до Церкви Швеції – саме ця церква і визначає узагальнене обличчя сучасного християнства у Швеції. Вона є найбільшою лютеранською церквою Європи і зберігає всю традиційну обрядність, водночас дотримуючись дуже ліберальної теології. Вона є дійсно національною церквою, що відіграла у ставленні та розвитку шведського суспільства таку саму роль, яку мали в Україні православна та греко-католицька церкви – і, як будь-яка національна церква, вона розвивалася та еволюціонувала разом зі своїм народом.

Докорінні зміни у Церкві Швеції почалися одночасно зі змінами у шведському суспільстві. Як і в Україні, зміна ставлення до ЛГБТ почалася зі скасування кримінального переслідування за добровільний одностатевий секс, тільки в Україні це сталося у 1991 році, а у Швеції – у 1944. Наступним етапом стала депатологізація гомосексуальності – вона перестала вважатися психічним розладом (1979). Позбувшися офіційного тавра злочинців та збоченців, шведські ЛГБТ змогли почати вільну дискусію щодо своїх проблем у суспільстві. За цим сталася хвиля камінґ-аутів (тобто, зізнання у своїй гомо- чи бісексуальній орієнтації або транссексуальності) низки відомих та шанованих у країні публічних осіб. Дійшла черга і до церкви, дискусії всередині якої почалися разом з обговоренням цих питань у суспільстві; однією з перших ластівок став фундаментальний звіт «Гомосексуали та Церква» від 1974 року. Церква Швеції вперше перейшла від бездумного засудження гомосексуальності та буквального тлумачення біблійних приписів до спроб зрозуміти реальні почуття, мотивацію, поведінку ЛГБТ людей та слідування євангельським принципам.

І крига скресла. На той час Церква Швеції вже  давно дозволяла жіноче священство. Сьогодні жінки складають біля половини лютеранського священства у країні, а серед студентів семінарій та духовних академій їх вже більшість. У Церкві Швеції жіноче обличчя: всі три клірики, яких ми зустріли у церкві св. Якова, були священицями. Ми трохи порозмовляли з пасторкою Кристиною Люнґґрен, яка розповіла нам про сучасне ставлення Церкви Швеції до ЛГБТ. Коротко кажучи, жодних проблем з цим у її церкві немає: з 2009 року церква навіть почала вінчати одностатеві пари. Мене цікавило, як були вирішені такі проблеми з суто теологічної точки зору: чи церква просто проігнорувала відомі біблійні приписи, що засуджують одностатевий секс, чи вони були перетлумачені в іншому дусі? Ні, ми не можемо ігнорувати жодного слова зі Святого Писання, – відповіла преподобна мати Кристина, – але ми завжди дивимося на контекст, у якому трапляється те чи інше висловлювання у Біблії. Ми тлумачимо біблійний текст, виходячи з загальних євангельських принципів любові, пробачення та смирення, та покладаємося на волю Господа, який один є безгрішним.

Поки ми так розмовляли, дві колеги пані Кристини готувалися до вінчання пари молодят – різностатевої пари, до речі. Взагалі, у всій нашій подорожі на Стокгольмський ЛГБТ прайд характерним було те, що ЛГБТ та гетеросексуальна публіка взагалі жодним чином не вирізнялися і не відокремлювалися одні від інших. Церква Швеції разом з Екуменічною церквою мали свій намет у Прайд-парку та свою колону на прайд-параді. Церква Швеції є інклюзивною церквою – вона не відторгає нікого, хто не закликає та не вдається до насильства, вона завжди готова до поважливого та приязного діалогу. Консерватори та ліберали уживаються в ній разом, маючи змогу вільно висловлювати свої погляди, а рішення демократично ухвалюються Генеральним Синодом, що обирається всіма парафіянами та кліриками церкви, які постійно мешкають у країні.

Історія показує нам, що християнство завжди вміє пристосовуватися до змін у суспільстві. Звичайно, цьому є альтернатива: самоізоляція, як у амішів; але це доля невеликих замкнених груп. Велика, національна церква не може перебувати у самоізоляції, вона є віддзеркаленням того суспільства, в якому існує. Модерні протестантські церви демонструють, у якому напрямку розвиватиметься сучасне християнство; ми бачимо, як цілком аналогічні процеси вже починають відбуватися всередині католицької церкви та як відповідні питання починають обговорюватися у православному світі. Якщо подивитися на показники, то сучасне західне суспільство є найбільш успішним і благополучним у світі практично за будь-якими об’єктивними параметрами – зокрема, такими як рівень корупції, злочинності та абортів. Церква Швеції показує нам приклад християнства здорової людини – як у прямому, так і у переносному сенсі, – тому що сказано: По їхніх плодах ви пізнаєте їх.

І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить.

Андрій Кравчук.

Вперше опубліковано у 17 номері газети Stonewall (2017 рік). Вітаємо всіх християн з Різдвом і Новим роком!