Заява Центру «Наш світ» з приводу проєкту нового Цивільного кодексу (Кодексу права приватного) України (законопроєкт 14394)
Проєкт нового Цивільного кодексу (Кодексу права приватного) України, внесеного на розгляд Верховної Ради України групою народних депутатів на чолі з головою ВРУ Русланом Стефанчуком (законопроєкт 14394) декларує своєю метою «сприяння інтеграції України до Європейського Союзу, модернізацію національного законодавства та розвиток приватного права відповідно до викликів майбутнього», однак на практиці він суперечить заявленим цілям, прямо порушуючи чинне європейське законодавство та політику у сфері захисту прав ЛГБТК людей та ігноруючи реалії сучасного європейського суспільства.
Стаття 1474 книги 6 «Право сімейне» визначає «фактичний сімейний союз» як співжиття двох різностатевих осіб, які проживають як одна сім’я без реєстрації шлюбу, за умови, що жодна з них не перебуває в шлюбі з іншою особою. Це означає, що проєкт нового кодексу позбавляє одностатеві пари навіть тих нечисленних прав, які присутні у чинному законодавстві України, відмовляючи їм у визнанні в якості членів сім’ї, що прямо суперечить положенням статті 22 Конституції України: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Це суперечить визнанню у якості членів сім’ї одностатевих партнерів (осіб, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили), яке міститься у низці українських законів, надаючи таким особам певні права — зокрема Кримінально-процесуальному кодексі України, стаття 3 (право не давати свідчення проти члена сім’ї або близького родича); Кодексі цивільного захисту, стаття 118-1, законах «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», стаття 16-1, «Про Національну поліцію», стаття 98, «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України», стаття 1 (право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця або відповідного працівника. Цей список не вичерпний.
Ми хочемо привернути ваш увагу до того, що такі законодавчі пропозиції прямо та грубо суперечать чинному законодавству та політиці Європейського Союзу стосовно визнанню та захисту сімейних прав одностатевих партнерів, зокрема рішенню Європейського суду із прав людини у справі «Маймулахін і Марків проти України», рішенням Європейського суду справедливості по справах «Coman and Others v Inspectoratul General pentru Imigrări and Ministerul Afacerilor Interne», «Jakub Cupriak-Trojan and Mateusz Trojan v Wojewoda Mazowiecki», «V.M.A. v. Stolichna obshtina, rayon ‘Pancharevo’».
Європейська комісія у своїх щорічних звітах щодо прогресу України в межах Пакета розширення неодноразово вказувала на потребу вирішення цього питання, усунення із законодавства України дискримінаційних норм стосовно одностатевих партнерів та запровадження законодавчого захисту їхніх прав.
Український уряд визнає своє зобов’язання усунути порушення прав одностатевих партнерів, вказані у рішенні ЄСПЛ по справі «Маймулахін і Марків проти України», шляхом запровадження реєстрованого цивільного партнерства, доступного для одностатевих пар, яке би надало їм основні права членів сім’ї та близьких родичів. Відповідний захід було внесено до Дорожньої карти з питань верховенства права, розділ 3.11 «Дискримінація щодо представників ЛГБТІК спільноти». Відповідні законодавчі пропозиції розроблено та внесено на розгляд Верховної Ради України (законопроєкти 9103 і 12252). Однак, запропонований проєкт Цивільного кодексу прямо суперечить цим документам і унеможливлює їхнє прийняття та виконання відповідного пункту Дорожньої карти. Він не наближує, а демонстративно віддаляє українське законодавство від сучасних правових стандартів і політики Європейського Союзу.
Центр «Наш світ» закликає український уряд, європейські інституції та міжнародних партнерів нашої країни зробити все можливе для виправлення ситуації та дотримання Україною своїх конституційних і міжнародних зобов’язань із захисту прав людини без дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Україна має демонструвати готовність жити за сучасними стандартами Європейського Союзу, а не просувати принципи, на яких побудований Русскій мір.
