Жахи та загрози війни з Росією відсувають для українців на задній план деякі новини, які в інших умовах неодмінно привернули би загальну увагу. Однією з таких, без жодного перебільшення, доленосних, подій стало надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Триваюча війна не дає нам вповні оцінити очікувані наслідки цього рішення для долі нашої країни в цілому та ЛГБТК спільноти зокрема.

У переліку найновіших перейменувань київських вулиць моє око зачепилося за одне ім’я: Віра Ґедройць. Таку назву має незабаром отримати нинішня вулиця Марії Боровиченко у Голосіївському районі української столиці. Віра Ґедройць відома з двох головних причин: вона була першою хірургинею в Російській імперії та, ймовірно, першою відомою в Україні лесбійкою.

У часи існування СРСР світ поділився на три: Першій — держави, розвинені в економічному та соціально-політичному плані; Другий — країни «соціалістичного табору»; і, нарешті, найбільший Третій світ — країни, що розвиваються. Другий світ практично зник разом з крахом комуністичної системи, а СРСР повернувся до свого звичного вигляду Російської імперії. Москва знову бачить себе Третім Римом, тепер в якості лідера ультраконсервативних і авторитарних сил світу, захисників Традиційних Цінностей, серед яких почесне і провідне місце займає гомо/трансфобія.

На самому початку другого етапу російської агресії проти України, патріарх Кірілл, глава Російської православної церкви, у своїй проповіді на Прощену неділю (6 березня) заявив, що причиною цієї війни є боротьба «людей на Донбасі» проти проведення гей-парадів. Я вважаю, що у певному сенсі, якщо перекласти орвелловську новомову очільника російської церкви людськими словами, так воно і є.