У 2018 році було помітним зростання активності та видимості української ЛГБТ спільноти та певне покращення ставлення українського суспільства і держави до неї. Водночас, українська влада була не готовою виконати власні зобов’язання за Планом дій у сфері прав людини щодо ухвалення принципових важливих змін у законодавстві; разом з тим, вона не відмовлялася остаточно від їх виконання та приймала певні рішення на захист інтересів ЛГБТ.
Поліція забезпечувала надійну охорону ЛГБТ заходів по всій країні у випадку попереднього узгодження з нею їхнього проведення; разом з тим, практика розслідування злочинів ненависті за мотивами гомо/трансфобії залишалася вкрай неефективною та незадовільною.
Українські церкви продовжували активно підтримувати дискримінаційні гомофобні ініціативи з боку інших громадських організацій та активістів, але, за винятком УПЦ (МП), утримувалися від мови ворожнечі та власних закликів до дискримінації. Головним слоганом, під яким тепер відбуваються анти-ЛГБТ кампанії в Україні, став “захист традиційної сім’ї”.

Звіт підготовлено в рамках щорічного звіту про злочини на ґрунті ненависті в країнах-учасницях ОБСЄ, що випускається Бюро з демократичних ініціатив та прав людини (БДІПЛ) цієї організації відповідно до вимог БДІПЛ. Даний Звіт відображає якісні та кількісні показники злочинів, скоєних в Україні на ґрунті гомофобії та трансфобії в 2017 р. До нього увійшли задокументовані належним чином кейси, зібрані українськими ЛГБТ-організаціями та активістами, а також взяті з відкритих джерел.