У доповіді Уповноваженого ВРУ з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2020 рік вкотре констатується дискримінація одностатевих сімейних партнерів в Україні та надаються рекомендації владі щодо ухвалення закону про реєстроване цивільне партнерство.
У 2015 році український уряд, ухвалюючи План дій у сфері прав людини, вирішив, що наші громадяни мають отримати таку можливість — у цьому документі була передбачена розробка відповідного законопроєкту. Але, через шалений опір українських церков, справа далі не пішла. На відміну від папи Франциска, який підтримує запровадження цивільних союзів для одностатевих пар, українські церкви солідаризуються зі своїми колегами з Русского міра, які заперечують проти будь-яких кроків на поліпшення становища ЛГБТ людей. Здається, ситуація зайшла у глухий кут — однак, не все так однозначно та погано.

Коли ви чуєте слово “нетрадиційна” стосовно проявів гомосексуальності чи трансґендерності в Україні, знайте: вас вводять в оману. Для будь-якого суспільства немає нічого більш традиційного, ніж ці явища, які існують всюди і скрізь стільки же, скільки існує саме людство. Звісно, Україна не є винятком, ба більше: найбільш консервативна та трансфобна з українських церков має те, чим можна здивувати навіть найбільш ліберальні та толерантні християнські церкви західного світу.
Склалася унікальна ситуація, коли одна й та сама людина в рамках нинішньої Української православної церкви Московського патріархату вшановується водночас і як чоловік, і як жінка – тобто, фактично як свята трансґендерна особа. Здається, це єдиний такий випадок не тільки в православній церкві, але й у християнстві взагалі.

Вже традиційно, одним з критеріїв оцінки ситуації в конкретній країні є рівень дотримання та захисту прав ЛГБТІ людей.

Перша в історії України Національна стратегія у сфері прав людини була затверджена указом  президента Петра Порошенка 25 серпня 2015 року. Вчора, 24 березня 2021 року, президент Володимир Зеленський затвердив оновлену редакцію цього документу.

17 березня Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова передала голові Верховної Ради Дмитру Разумкову доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2020 рік.

11 березня Європарламент ухвалив резолюцію про проголошення території Європейського Союзу “Зоною свободи ЛГБТІК”. Це рішення, яке має символічне значення, ухвалене у відповідь на проголошення місцевими радами у Польщі більше ста “зон, вільних від ЛГБТІК”, а також стосується гомофобної політики урядів тієї самої Польщі, Угорщини та деяких інших східноєвропейських країн ЄС.