«ЗАКОНОДАВСТВО БЕЗ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ МАЄ НЕ БІЛЬШУ ЦІННІСТЬ, НІЖ ПАПІР, НА ЯКОМУ ВОНО НАДРУКОВАНО»

Листопад 15, 2019 | Новини

– заявив голова ОБСЄ напередодні Міжнародного дня толерантності, говорячи про проблеми протидії злочинам ненависті у регіоні.

Сьогодні у Варшаві було представлено черговий звіт БДІПЛ/ОБСЄ щодо ситуації зі злочинами ненависті у регіоні за 2018 р. (https://www.osce.org/odihr/439127). Однією із ключових проблем залишається неефективне застосування законів у цій сфері. Незважаючи на те, що формально законодавчі положення існують у 53 із 57 держав-учасниць ОБСЄ, офіційні дані вказують, що лише деякі випадки реєструються поліцією як злочини ненависті. Проте за даними інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій таких випадків у рази більше. Така ситуація викликає недовіру з боку жертв мотивованого ненавистю насильства та спільнот, до яких вони належать, як до правоохоронних органів, так і до держави в цілому.

На жаль, Україна залишається серед країн-аутсайдерів у сфері протидії злочинам ненависті. Так у 2018 р. поліція зафіксувала 178 злочинів ненависті (попередня кваліфікація), прокуратура пропустила до суду 149, а вироків було винесено лише 6. В той же час громадянське суспільство зафіксувало 237 випадків (http://hatecrime.osce.org/ukraine/).

Щодо злочинів, вмотивованих гомофобією і трансфобією, ситуація в країні ще гірша: поліція зареєструвала лише 9 таких злочинів, а прокуратура не пропустила до суду жодного із них. Проте недержавні організації, переважно Центр «Наш світ», зафіксували 105 злочинів ненависті проти ЛГБТ.

Основною і першою перепоною на шляху релевантного реагування з боку держави на гомофобні і трансфобні злочини в Україні залишається недосконале законодавство, зокрема повна відсутність сексуальної орієнтації і ґендерної ідентичності серед інших ознак, які обтяжують покарання, незважаючи на те, що за даними громадянського суспільства таких злочинів ледве не половина від загальної кількості злочинів ненависті у країні. Держава має якомога швидше прийняти відповідні зміни до законодавства, що, безумовно, стане ще однією ознакою належності нашої країни до цивілізованого світу.