Країна переможної гомодиктатури

Вересень 23, 2020 | Новини

Прочитавши черговий опус української релігійної публіцистики про жахи, що очікують Україну після запровадження ґендерної ідеології та жорсткої ліберальної диктатури, я раптом згадав, що у світі ж існує країна, в якій ґендерна гомодиктатура фактично вже встановлена. І це навіть не Нідерланди, Швеція або Данія ­– високорозвинені країни вже усталеної ліберальної традиції та низької релігійності. Це маленька, загалом не надто розвинена, традиційно консервативна і релігійна Мальта. Саме вона вже не перший рік фігурує у Райдужному індексі ІЛГА-Європа як країна з найвищим рівнем політично-правового захисту прав ЛГБТ в Європі, а отже і в усьому світі: 89% у 2020 році, з великим відривом від 73% у Бельгії та Люксембургу, які поділили друге місце.

Відразу потрібно пояснити, що цей індекс не вимірює суспільне ставлення до ЛГБТ, він оцінює лише наявність законодавства та державних політик, які захищають інтереси ЛГБТ людей. Але це і є саме те, чого жахаються наші церкви та консерватори: державного примусу. Вони стверджують, що дружні до ЛГБТ законодавство і уряд зроблять життя консервативних вірян (а інших християн, за їхніми поглядами, і бути не може) просто нестерпимим. Релігія є дуже важливою для мальтійського суспільства: за нещодавнім соцопитуванням, 95% мальтійців є християнами, при тому 94% – католиками. Фактично, католицька релігія є одним тих з визначальних факторів, що сформували сучасну мальтійську націю, цей невеликий архіпелаг довгі сторіччя був першою лінією оборони християнської Європи від арабо-мусульманського Близького Сходу. Згідно Конституції, католицизм є державною релігією Мальти.

Однак, та сама Конституція з 2014 року забороняє дискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності (СОҐІ). З того самого року на Мальті одностатевим парам дозволено укладати цивільні союзи, які надають їм всі подружні права, включно з правом на спільне всиновлення дітей, а з 2017 року для них стали доступними і звичайні шлюби. Процедура офіційної зміни (корекції) статі для трансґендерних осіб на Мальті – найпростіша та найбільш ліберальна в усьому світі, для цього не обов’язково піддаватися жодним медичним процедурам. Кримінальний кодекс містить злочини ненависті за ознаками СОҐІ. У 2015 році Мальта стала першою країною світу, яка заборонила стерилізацію та хірургічне втручання без свідомої згоди інтерсекс людей. З 2017 року на Мальті офіційно визнається “інша стать” у людей, які не вважають себе тільки чоловіком або жінкою. Нарешті, у 2016 році Мальта стала першою країною Європи, яка заборонила т.зв. “конверсійну терапію”.

Так само, за останні роки радикально поліпшилось і ставлення мальтійського суспільства до ЛГБТ: якщо у 2006 році одностатеві шлюби (тоді ще не визнані) підтримувало лише 18%, а 83% були проти, то у 2015 ситуація змінилась на протилежну – 65% за, і лише 25% проти. Втім, звісно, це не означає, що гомофобія відразу зникла з архіпелагу: випадки дискримінації, насильства та інших порушень прав ЛГБТ людей зустрічаються й досі, і в той час, як мальтійське законодавство є найбільш прогресивним щодо ЛГБТ питань, суспільне ставлення до них приблизно відповідає середньому рівню по ЄС.

Але що ж сталося на Мальті зі свободою віросповідання, правом на вільне висловлення своїх поглядів і католицькою церквою після впровадження 90-відсоткової гомодиктатури? Коротко кажучи, нічого. Католицька віра так само зберігає свій державний статус, жодних репресій проти вірян та духовенства, які відкрито засуджують законодавчі реформи, не застосовується, їх запрошують на популярні телепрограми, де вони вільно висловлюють свої погляди. Ніхто не примушує церкву вінчати одностатеві пари та дозволяти жінкам бути священниками. Пишучи цю статтю, я спеціально довго шукав в інтернеті факти будь-яких порушень прав консервативних християн на Мальті, продивився декілька спеціалізованих сайтів, що збирають інформацію про порушення прав християн у світі – абсолютний нуль. Частка вірян, які щотижня відвідують церковні служби на Мальті, хоч і постійно скорочується, як і усіх країнах світу, але залишається однією з найвищих в Європі – 36% за останнім опитуванням.

У 2018 році учасник популярного телешоу “X Factor Malta” Метью Ґреч викликав неабиякий скандал своїми заявами про те, що шлюб не між чоловіком і жінкою є гріховним, а у наступному році став зіркою документального фільму “Колишній гей: Метью та друзі”, в якому розповів що він сам, нібито, теж був геєм, але усвідомив гріховність свого способу життя, покаявся та “зцілився” від гомосексуальності. Пристрасті палали, прихильники та супротивники співака сперечалися щодо його висловів і поведінки – і все це детально освітлювалося мальтійською пресою, в інтернеті та демонструвалося на телебаченні. Самопроголошений ексгей відразу став медіа-зіркою та героєм руху консервативного опору. Держава не нав’язує “потрібні” погляди суспільству, а лише реагує на ті зміни, які відбуваються у цьому суспільстві цілком природним шляхом, у вільній конкуренції ідей.

Крихітна країна, в житті якої консервативна релігія традиційно мала і досі має велике значення, демонструє нам реальну картину мирного, хоч і не безконфліктного, співіснування різних поглядів на питання ґендеру і сексуальної орієнтації у сучасному ліберальному суспільстві. Цілком очікувано, ця картина і близько на схожа на витвори хворобливої фантазії релігійних активістів, якими вони лякають українців. Хочете побачити справжній звірячий оскал гомодиктатури? – Welcome to Malta!

Стаття експерта Центру “Наш світ” Андрія Кравчука, опублікована у № 27-2020 газети “Стоунволл”