О дивний новий світ
Глобалізація призводить до того, що розвиток ситуації всередині конкретної країни – зокрема, України – неможливо оцінити без врахування загальносвітових та регіональних процесів у відповідній сфері. Двома найважливішими подіями, що будуть визначати вирішення ЛГБТ питань в Україні та в усьому світі, є перемога на президентських виборах в США Джо Байдена та ухвалення Європейською комісією (урядом ЄС) першої офіційної стратегії з досягнення рівності для ЛГБТІК (на період до 2025 року).
Після швидкого просування у вирішенні питань захисту прав ЛГБТ з початку нового сторіччя, останніми роками ми спостерігали появу зворотної тенденції – прихід до влади у деяких країнах правопопулістських урядів і створення загальносвітового ультраконсервативного руху за “традиційні цінності”. Ці сили намагалися зупинити та повернути назад процес емансипації ЛГБТ, і подекуди досягли певних успіхів – у таких країнах, як Польща, Угорщина, Болгарія тощо, і навіть у США за скандального президентства Дональда Трампа. Саме (здебільшого, уявна, але не менше з тим) підтримка з боку адміністрації останнього породжувала в ультраконсерваторів сподівання на розворот західного світу до гомофобних “традиційних цінностей” і надихала їх на опір ліберальній політиці ЄС та інших провідних світових демократій. Тепер вже впевнено можна стверджувати, що це відхилення від загальносвітового тренду на визнання рівних прав для ЛГБТ людей виправляється, а зусилля супротивників ЛГБТ в цілому мали зворотний ефект: привернення суспільної уваги до цих проблем, мобілізація ЛГБТ руху та його союзників.
Джо Байден давно зарекомендував себе як відданий прихильник рівності та толерантності, так само як і його віцепрезидентка Камала Гарріс. Однією з сенсацій передвиборчої кампанії в США стала поява претендента на висунення кандидатом в президенти від Демократичної партії – відкритого гея Піта Буттеджеджа. Хоча він, очікувано, наразі не зміг опередити досвідчених важковаговиків американського істеблішменту, однак виявився досить популярним і перспективним молодим політиком, заробив собі добру репутацію в партійних лавах, і тепер йому пророкують поважну посаду в новій адміністрації президента Байдена – найімовірніше, міністра у справах ветеранів (Буттеджедж і сам є ветераном афганської кампанії). Таким чином, він має всі шанси стати першим відкритим ЛГБТ міністром США. Уряд США за президентства Трампа дотримувався неоднозначної політики в ЛГБТ питаннях: з одного боку, забороняючи службу трансґендерів в американській армії та обстоюючи право на дискримінацію проти ЛГБТ через релігійні переконання, але з іншого боку, підтримуючи марші рівності (зокрема, в Україні) та оголосивши кампанію за декриміналізацію одностатевих стосунків в усьому світі. Політика нової адміністрації, як вже абсолютно ясно, буде однозначною: безкомпромісний захист рівності прав для ЛГБТ і боротьба проти будь-яких проявів гомофобії не тільки в США, але й по всьому світові.
Ще важливішими для України є зміни у політиці ЄС. Хоч це об’єднання вже давно дотримується принципів захисту рівних прав для ЛГБТ, тепер ці зусилля виходять на новий рівень. Християнські демократи та ліберальні консерватори, які складають відносну більшість серед політичних сил Євросоюзу, вимушені реагувати на зміни у суспільно-політичному кліматі Європи та появу своїх прямих конкурентів на правому краї політичного спектру – консервативних популістів, які заперечують та підривають основні принципи сучасної демократії. Об’єднавшися задля опору їхній деструктивній діяльності з іншими центристськими та поміркованими демократичними силами, мейнстримові європейські консерватори зрозуміли потребу у більш активному відстоюванні та просуванні цих принципів, зокрема і щодо забезпечення рівних прав для ЛГБТ людей.
Перша стратегія ЄС у сфері ЛГБТІК питань офіційно проголошує чотири засадничих принципи цієї політики:
- Боротьба з дискримінацією ЛГБТІК людей.
- Гарантування безпеки ЛГБТІК людей.
- Побудова ЛГБТІК-інклюзивного суспільства.
- Провідна роль у заклику до ЛГБТІК рівності в усьому світі.
Щодо останнього пункту, то він, зокрема, передбачає боротьбу з насильством, ненавистю та дискримінацією і забезпечення дотримання прав ЛГБТІК у країнах-партнерах ЄС (до числа яких входить і Україна), а також фінансування місцевих організацій громадянського суспільства, що працюють у цій сфері. Принциповим нововведенням стала обіцянка з боку Єврокомісії добиватися взаємовизнання сімейних відносин одностатевих пар в рамках ЄС. Насамперед, це стосується визнання батьківських прав одностатевих сімейних партнерів на дітей, яких вони спільно виховують. Однак, вже наявні та невдовзі очікувані рішення Європейського суду з прав людини та Суду Європейського Союзу очевидним чином викликають потребу і у взаємному визнанні інших прав одностатевих сімейних партнерів – тобто, фактично просувають у порядок денний ЄС давно назріле взаємне визнання одностатевих шлюбів і партнерств, укладених в країнах Союзу.
У комплексі з аналогічними процесами, що відбуваються зараз в усьому вільному світі, це створює для українського суспільства та держави нову реальність, в якій бажання належати до цього світу обумовлюється, зокрема, досягненням дійсно високих стандартів у сфері захисту прав ЛГБТ. Якщо хтось з українських політиків і урядовців ще цього не розуміє, то дуже скоро вони про це дізнаються; якщо хтось воліє про це мовчати, вони все одно будуть вимушені про це говорити.
Ласкаво просимо у дивний новий світ!
Стаття експерта Центру “Наш світ” Андрія Кравчука, надрукована у № 28-2020 часопису Stonewall.
