Президент України Володимир Зеленський затвердив нову Національну стратегію у сфері прав людини
Перша в історії України Національна стратегія у сфері прав людини була затверджена указом президента Петра Порошенка 25 серпня 2015 року. Вчора, 24 березня 2021 року, президент Володимир Зеленський затвердив оновлену редакцію цього документу.
Якщо порівняти тексти першої та чинної редакцій Нацстратегії, то помітні певні позитивні зрушення щодо врахування інтересів ЛГБТ людей в рамках загальної протидії дискримінації. Так, якщо у Національній стратегії від 2015 року згадувалося розслідування злочинів, вчинених з мотивів лише расової, національної та релігійної нетерпимості, то у новому документі згадуються мотиви нетерпимості в цілому, без обмеження конкретними ознаками. Критерієм оцінки виконання цього пункту є “кількість кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, вчинених з мотивів нетерпимості, які розглянуто з постановленням вироку” – тобто, від поліції та прокуратури тепер вимагатиметься не просто почати кримінальне розслідування, але й довести його до суду.
Критерієм оцінки загальної ефективності державної політики з протидії дискримінації стало значення показника 4.1 “Відсутність дискримінації” Індексу верховенства права (The Rule of Law Index). Цей індекс складається незалежною міжнародною організацією World Justice Project (“Світовий проєкт справедливості”), а пункт 4.1 у ньому “Вимірює, чи вільні особи від дискримінації – на основі соціально-економічного статусу, статі, етнічної приналежності, релігії, національного походження, сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності – стосовно державних послуг, зайнятості, судочинства та системи правосуддя”.
Нова Національна стратегія, як і попередній варіант, розроблялася за участі громадських і міжнародних організацій. Вона зберегла всі основні положення попереднього документу, але була значно розширена за рахунок деталізації очікуваних результатів і запровадження чітких вимірюваних критеріїв оцінки рівня її виконання. Прямий стосунок до питань захисту прав ЛГБТ має розділ 8 Нацстратегії “Запобігання та протидія дискримінації”, в якому, як і раніше, не міститься згадки про конкретні вразливі групи, що потерпають від дискримінації, крім людей з інвалідністю. Це не є якимось важливим фактором, оскільки власне Нацстратегія є лише рамковим документом, який встановлює лише загальні принципи державної політики у сфері прав людини, а всі конкретні заходи містяться в урядовому Плані дій з її реалізації. Суттєвих змін цих принципів не відбулося, отже, ми можемо очікувати, що у новому Плані дій на період до 2023 року, який тепер має незабаром ухвалити Кабінет Міністрів, залишаться досі невиконані ЛГБТ компоненти з попереднього Плану дій на період до 2020 року.
