ЧИ МОЖНА ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД ДИСКРИМІНАЦІЇ В ТРУДОВІЙ СФЕРІ?

15 Лютого, 2019 | Корисні правові знання для ЛГБТ, Моніторингова мережа, Наша діяльність

Дискримінація в трудовій сфері за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності (СОҐІ) залишається нагальною проблемою для багатьох гомосексуальних, а особливо трансґендерних людей в Україні (https://gay.org.ua/blog/2019/01/28/dolaiuchy-pereshkody-stanovyshche-lgbt-v-ukraini-u-2018-rotsi/). Про це вже котрий рік поспіль свідчать дані, отримані Моніторинговою мережею Центру «Наш світ».

З жовтня 2018 р. Дмитро, який працював продавцем, піддавався систематичному хейтерінгу на роботі. Колеги, які дізналися про орієнтацію хлопця, миттєво поширили інформацію всьому колективу. Почалися вульгарні жарти, глузування, друзі-колеги перестали спілкуватися, керівництво ніяк не реагувало, в шафці з одягом він знаходив записки з образами на кшталт «дірявому в колективі не місце». У січні 2019 р. Дмитро, не витримавши цькування, звільнився за згодою сторін.

У лютому 2018 р. Сергій, намагався працевлаштуватися продавцем-консультантом в магазині одягу “Мій стиль”, що у столичному ТРК “Аркадія”. На співбесіді директорка магазину, дама близько 40 років, запитала його про досвід роботи в сфері продаж, після чого прямо сказала йому: “підарасів не беремо”, “виправиш мізки, потім поговоримо”…

У квітні начальник охорони черкаського супермаркету “Моллі” відмовив у працевлаштуванні трансґендерній дівчині. При цьому він поводився з нею нахабно і принизливо: “Ты вообще кто, мужик или баба?”, “Ты “заднеприводный?”, “Ты выглядишь как пидар”, “Ты пидар, нам пидары на работе не нужны”, “Ну, ты знаешь, наш магазин помогает организациям фронта, у нас много с “Правого сектора”, мы исповедуем другие, чем ты, ценности, думаю, тебя здесь просто убьют”. Потерпіла намагалася посилатися на антидискримінаційний закон, але пішла після залякування.

Незважаючи на те, що законодавча норма, в якій відкритим текстом згадані СОҐІ, як ознаки, за якими заборонена дискримінація, вперше в Україні з’явилася саме в трудовому законодавстві (ст. 2¹ Кодексу законів про працю (КЗпП)), реалізувати своє право на недискримінацію в цієї сфері українським ЛГБТ, як і раніше, доволі важко, але, при бажанні, цілком можливо. Що для цього потрібно знати та як діяти?

Прояви дискримінації в трудовій сфері:

  • відмова в прийомі на роботу;
  • психологічний тиск і цькування з боку колег;
  • відмова керівництва відреагувати належним чином на цькування ЛГБТ-робітника з боку колег;
  • менша заробітна платня у порівнянні з рівними за посадою співробітниками;
  • відмова у просуванні ЛГБТ-робітника по службі без об’єктивних причин;
  • доведення до звільнення за особистим бажанням;
  • незаконне звільнення або відмова у прийомі на роботу через ознаки СОҐІ.

Якщо ви зазнали цькування в трудовому колективі, а адміністрація не бажає захистити ваші права, довго працювати у такому гомофобному/трансфобному кліматі ви все одно не зможете. Тож дійсно краще звільнитися. Але звільнитися з толком. Для цього треба написати заяву про звільнення за особистим бажанням у зв’язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, а саме через дискримінацію, посилаючись при цьому на згадану вище ст. 2¹, а також на ст. 38 або ст. 39 КЗпП, які регламентують розірвання безстрокового або строкового трудового договору. Таким чином, ви отримаєте дві невеличкі, але приємні переваги: звільнитися в день подання заяви (не чекаючи двох тижнів, які роботодавець має право примусити вас відпрацювати в разі якщо ви подаєте звичайну заяву про звільнення), а також вимагати виплатити вам вихідну допомогу у розмірі трьох розмірів заробітної платні.

Якщо фактично вас звільнили за ознаками СОҐІ, але формальною причиною була будь-яка інша (невідповідність займаній посаді, прогул тощо), слід звернутися на протязі місяця до суду з цивільним позовом про захист від дискримінації в трудовій сфері. В такому позові ви можете вимагати поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу, компенсацію моральної шкоди. При поданні позову, пов’язаного з дискримінацією, судовий збір не сплачується.

Ще однією суттєвою відмінністю у справах про дискримінацію від справ іншого роду є те, що доказувати відсутність факту дискримінації має відповідач, тобто роботодавець. Але позивач у своєму позові все одно має навести факти чи обставини, які свідчать про таку дискримінацію. Тому дуже важливо заздалегідь збирати будь-які докази та свідчення, які вказували б на дискримінацію. Це можуть бути роздруківки ел. листів, скани із месенджерів, або корпоративних чатів, показання свідків, аудіо-, відеозаписи тощо. До цього треба додати, що якщо ви працевлаштовані неофіційно, або отримуєте частину заробітної платні «у конверті», то й шансів довести свою правоту у вас буде значно менше.

Якщо з якихось причин ви не можете / не бажаєте звертатися до суду, існує ще один механізм захисту від дискримінації. Це Уповноважений Верховної Ради з прав людини, який, згідно законодавства, наділений повноваженнями здійснювати заходи щодо протидії дискримінації, зокрема розглядати звернення громадян з цих питань, в т.ч. у трудових відносинах.

Якщо ви, або ваші знайомі стали жертвами дискримінації у трудовій сфері, просимо повідомляти про таки випадки активістів / активісток Моніторингової мережі Центру «Наш світ», а відстояти свої права вам допоможуть на «гарячій лінії» Центру: (095) 273 03 09.

Читайте також:
«Жарти» ненависті
Загроза онлайн
ЗЛОЧИНИ НЕНАВИСТІ НА ҐРУНТІ ГОМОФОБІЇ / ТРАНСФОБІЇ – ЩО ТРЕБА ЗНАТИ
ЯК ОСКАРЖИТИ ПРОТИПРАВНІ ДІЇ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛІЦІЇ